Початок шляху блогера або що таке треш в білоруському кіберспорту?

Кожен з нас колись грав, але всі грали в різні ігри. Я грав також і робив це з перемінним успіхом (warcraft, starcraft, counter-strike), але при цьому мені завжди подобалося читати репортажі та звіти з великих і не дуже киберспортивных турнірів. Читав багато і ця звичка вже тоді була невластива моїм одноліткам, але чтиво стало постійно все менше залучати мою увагу і численні кіберспортивний портали розглядав лише з точки зору контенту (тоді такого поняття я звичайно не знав).

Читаючи звіти з турнірів я почав розуміти, що можу писати також, якщо не краще. У Білорусі в той час на загальному тлі сильно виділявся сайт найбільшого інтернет-кафе Voodoo4 – v4.by. Але при цьому йому не було альтернативи і я вирішив запропонувати свої послуги на безкоштовній основі цього сайту. Саме цей кіберспортивний портал став першим чернеткою для моїх публікацій. Писав я для початку досить несміливо, але з кожним разом набирав сміливість і намагався робити навіть рерайтовие новини максимально якісно і постійно доповнював їх авторськими коментарями. Така зухвала манера вже тоді багатьом не подобалася Коментарів до статей (огляди ігор з cs або warcraft3) завжди було більше ніж достатньо. Були також люди, які писали критику без аргументації. Спочатку я дуже ревно до цього ставився, але потім навчився отримувати і від таких коментарів естетичне задоволення.

Вже й не пам`ятаю як, але я звернувся до директора великого комп`ютерного клубу Tarantul Денис Богуш. Тоді ми познайомилися і якось разом народилася ідея створення геймерського спільноти. Власник Voodoo4 таку ідею сприймав як малоперспективну. Вже у той час я працював економістом відділу кредитовий одного з комерційних банків, але кіберспорт і такий амбітний проект мене дуже цікавили.

Так у кулуарах ДК "МАЗ" зароджувалося громадське об`єднання "Sport in the Game"(Об`єднання 3-х комп`ютерних клубів), що живе і до цього дня (sng.by). У силу своїх амбіцій і бачення процесу заробітку товариша Богуша я пішов. Пішов як тоді здавалося в повний беспектівняк в Voodoo4 де

турніри проводив відомий в РБ товариш під ніком Immortal, За сумісництвом він також працював в клубі головним адміністратором і був слабо зацікавлений у розвитку геймінгу в принципі. Власник у той час розглядав ідею геймерського спільноти як дитячість своїх конкурентів і хороших знайомих, але потім у їхніх відносинах щось змінилося і клуби Tarantul і Voodoo4 стали конкурентами.

Ми часто робили турніри з однаковим дисциплін в один день і при цьому намагалися залучити максимальну кількість учасників. По початку я лише писав репортажі за символічну плату, яка мене мало цікавила оскільки сам процес мені був приємний. У подальшому я змінив на терені організатора Immortala і почав займатися сайтом і кіберспортивний напрямком клубу одноосібно. Писав часто, іноді брав унікальним контентом, який багато хто розглядав з різних кутів, але такого тоді в Білорусії це було в дивину і мої публікації частенько потрапляли у звіти великих російських киберспортивных порталів (cyberfight.ru, proplay.ru).

Так ось я почав писати, а потім почався новий виток конкуренції між клубами і власник дав відмашку робити, що завгодно, але залучити аудиторію на турніри. Так з`явилися кіберспортивний турніри під скромною назвою "Gusarov Pro Series". По початку люди були в легкому шоці від моєї скромності, але формат проведення і трохи більш приємні ніж раніше ціни і формат зробили свою справу. Турніри були популярні і паралельно я почав лобіювати питання появи в клубі команди. Великому клубу – професійна команда, але в результаті ми прийшли до того, що я анонсував кіберспортивний школу по CS і набирав в команду молодих і подають надії геймерів.

Спочатку було відібрано 10 чоловік, яких я знав по грі за різні любітельние команди. Середній вік колективу не перевищував на той момент і 14-и років. Весь процес тренувань і відбору я старанно описував на сайті і кожен день після восьмигодинного робочого дня їхав в інший кінець міста для проведення тренувань. Успіх не змусив себе чекати і хлопці скоро почали показувати результат. Спочатку це були призові місця на аматорських турнірах, а потім і третє місце у відбіркових на чемпіонат Білорусі. На той момент це була сенсація. Вже після в клубі, з моєї подачі, з`явилася перша в Білорусі жіноча команда з counter-strike. Інтерв`ю і фото з дівчатами тоді з`являлися на сайті з неабиякою регулярністю, а участь дівчаток у чемпіонатах було справжньою подією.

Зараз багато хто з тих кого я тренував продовжують грати і я знаю, що Саша Гончарик нещодавно їздив від Білорусі на World Cyber Games. Загалом, таким ось було моє геймерські минуле і початок блогерського шляху. На даний момент я допомагаю одній команді з warcraft3, яку в міру сил своїх підтримую. Також планую створити кіберспортивний портал і вже навіть знайшов редактора, але не впевнений, що не буду писати сам. У такій ось кінець історії, в якій ще зарано ставити крапку.

Трохи не забув передати привіт спонсорам даного конкурсу:

gposter.ru – новий сервіс для постінга по закладках. Якщо мені його не подарують я не зможу написати звіту, а отже буду вважати SSS кращим

заробіток на блозі – конкурсний блог Олексія Терехова, який буде корисний тим у кого пустують банерні місця на блозі. Що стоїть лікнеп з продажу реклами в інтернет.

Заробіток в інтернеті – хвацький seo блог про заробіток в мережі

партнерські програми – якщо ви ще не знаєте як монетизувати свої проекти, читайте тут все про партнерка.

До речі, зараз модно оголошувати різні конкурси в блогах, але всі хто пошлють на цей пост отримають прогін SSS (Sapient Social Submitter), з мене проект і всі справи Анкор біля посту "що таке блогінг". Входжень мало, але конкурс є конкурс і робиться він не з метою просування записи

It is main inner container footer text