Why mess with success?

Why mess with success?

Багата традиція нонконформізму. Цілий культурний пласт. Навскидку можна назвати творчість групи Кіно і майже всі Єгора Лєтова. Але пошкріб обстругати дощечкою – здасться конформіст, хоч як тут буть.

Звичайно, якщо окинути поглядом побіжно інтернетній простір, здасться, що присутнє якесь бурління говно і сум'яття думок, звана свободою слова. Але про це ще Хазанов дотепно сказав, між іншим: «І коли зараз хтось кричить, що він думає інакше, може бути, є сенс спершу переконатися в тому, що він взагалі думає?». Це раз. А по-друге, нонконформісти, матеріально підтримані й обласкані не найбіднішою опозицією подекуди (в тому ж інтернеті, бля) представляють більшість і ганяють бідних лояльщіков з фортепіано на дев'ятий поверх. Поцреоти і ліберасти, ну так.

А суть проста. Кожен [майже кожен] хоче жити краще. І якщо його влаштовує, як все рухається, він в міру спокійний. Якщо ж все з рук геть хреново або просто здається, що є більш короткий шлях до процвітання, можна примкнути до будь-якої іншої зручною й переконливою угруповання. Особливо, якщо нічим не ризикуєш. Сама ж небезпечна частина конформістів зі знаком + і їх антиподів, щиро вірить у традиції, звичаї та правила «свого боку», і на що-то дійсно готова за них піти, часто не підозрює, що те, у що вони вірять свято, є ширмою для справ економічного характеру. Незмірно більшого масштабу, безумовно.

Любов до істини плюс бажання дружби Платона дає складну суспензію, яку в минулому називали безпринципністю, а тепер – широтою погляду © Михайло Мішин. По-моєму, точніше і не скажеш.

Ах, ну і зрозуміло, все відносно. Перцептивні сліпота буває ж різною.

It is main inner container footer text